1)Світить Зірка вічна, неземна,
Світить і ніколи не згасає.
В кожнім серці може буть Вона-
Це Христос. Хто в серці Його має,
Той разОм із Ним в житті піде
І надію в серці буде мати.
Вірний Бог тебе не підведе
Й буде міцно Він тебе тримати.
Приспів:
Надія є лиш у Христі.
Нагорода чекає всіх вірних.
Він може тебе довести
Міцною рукою у вічність.
2)Із Христом спокійно на душі,
З Ним все чітко, злагоджено, ясно.
В Нім спасіння вічної душі.
Він є Ідеал святий, прекрасний.
На Христа, мій друже, Ти дивись
І свій погляд не відводь від Нього.
Ти Йому у всьому підкорись-
Він є правда, і життя, й дорога.
3)Неземну Бог радість нам дає,
Допоможе Він здійснити мрії
І наповнить серденько твоє
Миром і любов'ю Він без міри.
Май ти, друже, єдність із Христом
І дійдеш до вічної Вітчизни,
Де не пануватиме вже зло.
Господом своїм Ісуса визнай!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 1299 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Твои слезы - Олейниченко Максим Сергеевич «Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, по великой Своей милости возродивший нас воскресением Иисуса Христа из мертвых к упованию живому, 4 к наследству нетленному, чистому, неувядаемому, хранящемуся на небесах для вас, 5 силою Божиею через веру соблюдаемых ко спасению, готовому открыться в последнее время. 6 О сем радуйтесь, поскорбев теперь немного, если нужно, от различных искушений, 7 дабы испытанная вера ваша оказалась драгоценнее гибнущего, хотя и огнем испытываемого золота, к похвале и чести и славе в явление Иисуса Христа, 8 Которого, не видев, любите, и Которого доселе не видя, но веруя в Него, радуетесь радостью неизреченною и преславною, 9 достигая наконец верою вашею спасения душ»
1 Пет. 1: 3 – 9
