Як солодко пахне та непоказна матіола!..
Не вабить око барвистими пелюстками.
Ніхто й не помічає того дрібного цвіту -
просто росте у траві, під кущами...
А ж поки настане вечір -
коли смеракає,
сутінь злизує строкаті барви.
І всі коти сірі.
І всі квітки сірі.
Жовтий болотяний півник і шляхетний синій ірис,
рожева шипшина і модна троянда відтінку “біле вино”
змовкають аж до світанку...
А матіола цвіте собі -
непоказна матіола в траві біля ґанку.
І ніч не вкраде краси її.
Боже,
навіть якщо вимерзнуть всі троянди мого саду,
лиши мені матіолу,
і я мовлю:
“Це літо — щасливе!”
Прочитано 2840 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог покой даёт тому - Пухов Борис Это песня. Если кого заинтересуют ноты, напишите мне и оставьте адрес своей электронной почты.
Сердце - Кондратенко Светлана Стихи писала раньше очень часто, и много, но всегда теряла тетради с записями, и к сожалению не сохранила ни одного из них, из-за глупой привычки использовать всё, что попадется под руки. А потом все эти клочки бумаги терялись в хаосе жизни.Сейчас пишу стихи очень редко.
Этот стих не обо мне. Скорее всего о чувстве, от которого меня часто спасала молитва.
